«Без музики життя було б помилкою»

Фрідріх Ніцше

1. Чи може музика зробити нас щасливішими?

    Згідно думки американського теоретика музики Джеральда Левінсона (Jerrold Levinson), музична мова є не менш виразною системою комунікації, ніж звичайна людська мова як предмет вивчення лінгвістики. Оскільки музика несе в собі набагато більш потужний емоційний заряд, ніж реальні життєві події, сучасні психологи все частіше вдаються до використання музикотерапії. Пояснити її позитивний вплив на стан людини можна хоча б тим, що реакції нашої нервової системи на життєрадісні і сентиментальні музичні твори абсолютно різні. Приміром, учасники недавнього експерименту, прослухавши коротку композицію, інтерпретували нейтральний вираз обличчя як щасливий чи сумний залежно від того, яку мелодію почули. Емоції, що виникли під впливом музики, можна умовно розділити на два види - сприймаються і відчуті. Це означає, що людина здатна зрозуміти настрій музичного твору, навіть якщо йому ніколи не доводилося відчувати подібні відчуття в реальному житті. Так, при психологічних розладах депресивного характеру весела музика тільки погіршує стан людини, тоді як сумні мотиви, навпаки, повертають у життя яскраві фарби. 

2. Як фоновий шум впливає на креативність?

       Щоб не зійти з розуму від нудьги під час роботи над якимсь до болю знайомим завданням - за виконання якогось цілком можливо, ви отримуєте солідну матеріальну винагороду - ви одягаєте навушники, виставляєте потрібну гучність, вибираєте потрібний список і тиснете кнопку «play», адже так? Як би то не було, коли мова йде про роботу, що вимагає активації правої півкулі, гучна музика навряд чи зможе допомогти. Як виявилося, середній рівень шуму є своєрідним каталізатором творчих здібностей. Ускладнюючи процес обробки інформації, фоновий шум стимулює абстрактне мислення і налаштовує мозок людини на креативний робочий режим. Саме тому громадські місця - кафе, літні майданчики, набережні, парки і т. д. - так приваблюють творчих особистостей. При високому рівні шуму мозок людини занадто перевантажений, тому що не тільки намагається абстрагуватися від усіх факторів, що відволікають, але й обробити інформацію настільки якісно, наскільки це можливо.

3. Чи можна визначити характер людини, знаючи його музичні уподобання?

           Результати даного дослідження, проведеного вченими Heriot-Watt University (HWU), вперше довели, що між музичним жанром, якому людина надає перевагу і його характером існує певна залежність. У першій частині експерименту 36 518 молодих людей з усього світу повинні були провести ранжування 104 музичних жанрів в залежності від їх особистих переваг. Наступний етап дослідження був дещо складніше: учасникам потрібно було розбитися на пари і спробувати визначити риси характеру своїх партнерів, виходячи з їх списку 10 найбільш прослуховуємих композицій. Для аналізу були обрані 5 якостей: відкритість новому досвіду, екстраверсія, ввічливість, чесність і емоційна врівноваженість.

Вчені прийшли до наступних висновків:

• шанувальники блюзу креативні, комунікабельні, ввічливі і зарозумілі;

• серед любителів джазу найчастіше зустрічаються творчі, привітні люди з завищеною самооцінкою;

• фанати класичної музики відносяться до інтровертного типу особистості, але незважаючи на це, мають високе почуття гідності і неабиякі творчі здібності;

• шанувальники репу товариські і злегка егоїстичні;

• до числа любителів опери належать ввічливі, відкриті, творчі особистості;

• фанати кантрі-енд-вестерна відрізняються своєю працьовитістю та вмінням легко знаходити спільну мову з оточуючими;

• шанувальники реггі (reggae) мають високу самооцінку, креативні і товариські, але ось працьовитість - це точно не про них;

• любителі ритмічної танцювальної музики ставляться до экстравертному типу особистості, володіють певними творчими здібностями, але не відрізняються хорошими манерами;

• у фанатів інді (indie) занижена самооцінка, вони не працьовиті і часто погано виховані;

• шанувальники боллівуду (музика з індійських фільмів) дуже чуйні і доброзичливі;

• дуже часто у любителів важкої музики - хеві-метал (heavy metal), хардкор і т. д. - занижена самооцінка, але вони мають великий творчий потенціал.

Отримані результати дозволили вченим розробити унікальну в своєму роді модель, що відображає зв'язок між музичними вподобаннями і характером людини. 

4. Чи варто слухати музику під час водіння?

       Існує незліченна кількість гіпотез про дивовижну силу впливу музики на процес водіння, але на жаль, жодна з них не дає відповідь на питання про те, чи безпечно це. Результати недавнього дослідження, проведеного вченими з університету імені Бен-Гуріона (р. Беер-Шева, Ізраїль), дозволили засумніватися в правильності загальноприйнятих припущень про позитивний вплив музики на поведінку водіїв під час керування автмобилем. Вченими було протестовано, як на водіїв впливає музика, обрана ними самостійно, «безпечні» композиції, запропоновані дослідниками, і повна відсутність будь-якого музичного супроводу. В результаті припущення, зроблені вченими до початку експерименту, повністю підтвердилися: водії допустили найбільшу кількість помилок під час їзди в супроводі обраних ними композицій, трохи менше небезпечних ситуацій виникло в відсутність музичного супроводу, ну а музика, запропонована дослідниками, подіяла на водіїв найбільш сприятливо.

5. Чи існує зв'язок між музикою і логікою?

        Як відомо, навчання грі на музичних інструментах в ранньому віці сприятливо впливає на подальший розвиток дитини. У 2008 році Мері Форджерд (Marie Forgeard), Еллен Віннер (Ellen Winner) і Андреа Нортон (Andrea Norton), викладачі Сент-Ендрюського університету (University of St. Andrews), виявили, що діти, які займаються музикою близько трьох років, перевершують своїх однолітків відразу за чотирма показниками: сприйняття інформації на слух, моторика, словниковий запас і логічне мислення. Таким чином, вчені прийшли до висновку, що багаторічна інтенсивна музична практика має позитивний вплив не тільки на міжпівкульну організацію слухових і рухових функцій, але й на процес перерозподілу психічних функцій між лівою і правою півкулями головного мозку (латералізація).

6. Як класична музика впливає на жертв інсульту?

        Невелике дослідження, результати якого були опубліковані на сайті Американської асоціації трудотерапії, показало, що класична музика має певні реабілітаційні властивості. Експеримент проводився за участю 16 пацієнтів, що перенесли інсульт правої півкулі головного мозку. Протягом одного тижня дослідники вели спостереження за тим, як класична музика, білий шум і тиша впливають на уважність і візуальне сприйняття кожного хворого. Отримані результати фіксувалися вченими за допомогою спеціально розроблених візуально-аналогових шкал (ВАШ, зазвичай використовуються для визначення ступеня інтенсивності болю). Як і у випадках з креативністю і водінням, тиша не виправдала очікувань вчених, а от класична музика значно збільшила тривалість концентрації уваги пацієнтів і поліпшила їх візуальну пам'ять.

7. Чому підслуховувати телефонні розмови шкідливо?

           В токійському метро є знак, що попереджає про те, що телефонні розмови порушують спокій інших пасажирів. Як з'ясувалося, цьому є наукове пояснення. Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (University of California, San Diego), якщо людина стає мимовільним свідком подібного «напівдіалога», то його увага розсіюється більше, ніж якщо б він чув повноцінну розмову. «Згідно з результатами соціального опитування, 82% людей вважають телефонні розмови відверто дратівливими. Нам було цікаво дізнатися, якому психічному впливу піддаються пасивні слухачі, оскільки сьогодні кожному з нас доводиться приміряти на себе цю роль по кілька разів за день», - говорить керівник дослідження Вероніка Гальван (Veronica Galvan), доцент кафедри психології. В ході експерименту 164 волонтерам було запропоновано розшифрувати кілька анаграм. В цей час самі дослідники активно спілкувалися між собою або розмовляли по телефону, при цьому учасники навіть не підозрювали, що така поведінка психологів була також частиною експерименту. Покінчивши із завданням, ті студенти, для кого фоном послужила телефонна розмова, зізналися, що це істотно знижувало їх швидкість і концентрацію уваги, тоді як друга половина учасників ледве згадала, про що розмовляли вчені і чи розмовляли взагалі.

8. Як зробити тренування більш продуктивним?

         Учені впродовж довгих років досліджують вплив музики на процес фізичних тренувань. Наприклад, у 1911 році американський вчений Леонард Айрес (Leonard Ayres) виявив, що велосипедисти крутять педалі набагато швидше, слухаючи ритмічну музику, ніж коли їдуть в тиші. Так відбувається тому, що музика просто-напросто заглушає сигнали про втому. Тіло, відчуваючи фізичне виснаження, посилає в мозок відповідні імпульси про те, що м'язам потрібен час для відновлення сил. Музика, в свою чергу, зумовлює подібні сигнали і мотивує людину займатися довше. Потрібно зауважити, що музичний супровід особливо корисний під час тренувань з низькою або помірною інтенсивністю, так як біль, що виникає під час сильних навантажень, ігнорувати практично неможливо. Музичний супровід також допомагає людині розпорядитися своїм енергетичним запасом найбільш ефективним способом. Дослідження, проведене в 2012 році, показало, що велосипедисти, які слухають музику під час тренування, споживають на 7% менше кисню, незважаючи на те, що навантаження залишається незмінним. 

«Деякі психологи стверджують, що люди мають вроджену перевагу ритму з частотою 2 герца, що еквівалентно 120 ударів на хвилину (bpm - кількість четвертних нот у хвилину, що визначають швидкість відтворення композиції), хоча для занять на кардіотренажерах - бігових доріжках, орбитреках, велотренажерах і т. д. - підходить більш ритмічна музика. На думку дослідників, так званим "мотиваційним верхнім порогом", що забезпечує пік продуктивності людини, є композиції з частотою 145 bpm".

За матеріалами blog.bufferapp