Біографія
Мої життєві сходинки

Мої батьки...


Я народилась в 1967 році в місті Харкові. Саме завдяки своїм батькам я почала займатися музикою. Мій тато, Зуб Григорій Васильович, родом з Полтавщини. Він трохи грав на баяні та дуже любив співати народні пісні. А хто ж на Полтавщині не любить співати? Мама, Валентина Георгіївна, вчилась музиці самотужки. Задовго до мого народження на одну з своїх перших зарплат мама купила невеликий баянчик, на якому грала по нотах популярні в ті роки пісні. Саме на цьому баяні я і почала робити свої перші музичні кроки. 

Навчання: перші захоплення...

оркестр народних інструментів "Кобза"
оркестр народних інструментів "Кобза"
оркестр народних інструментів "Кобза" при Палаці культури ХЕМЗ
оркестр народних інструментів "Кобза" при Палаці культури ХЕМЗ

Музичну студію при ДК ХЕМЗі я закінчила, навчаючись в шостому класі школи № 31. Вчилася я добре, вільного часу було багато. Тоді і з'явилися перші захоплення: театр та оркестр. Театр був тоді ще нікому не відомий "Мадригал" при будинку піонерів Московського району. До сих пір пам'ятаю слова своєї першої ролі... Театр так захопив мене, що я загітувала і свого меншого брата взяти участь у новорічній виставі. Доля склалася так, що саме брат обрав потім професію актора. а мене більше приваблювала музика. З великою повагаю і подякою я згадую свого педагога Володимира Гаврюченка. Він навчив мене грати на баяні. Він запросив мене до оркестру народних інструментів "Кобза" при Палаці культури ХЕМЗу. Ми виступали на сцені Палацу, на заводі, їздили до підшефного села. Для мене, тоді ще школярки-восьмикласниці, це були незабутні враження: перші фото оркестру в газеті "Вечірній Харків", зйомки на місцевому телебаченні...

1984-87 рр. - Харківське педагогічне училище...

В 1984 році я закінчила середню школу № 31 та вступила до Харківського педагогічного училища на музично-педагогічний факультет. Три роки пролетіли, насичені подіями: перші уроки практики в школі, перший досвід роботи вожатою в піонерському таборі, яскраві "новорічні капусники"... 

1987-2000 рр. - Самотоївська середня школа...

В 1987 році я почала працювати вчителем музики в Самотоївській середній школі Краснопільського району Сумської області. Було цікаво, було важко і легко водночас. Я була молодою недосвіченою дівчиною, за сотні кілометрів від батьків. Досвічені вчителі тоді допомогли мені повірити в себе, свої сили. Це вони показали мені, що таке бути вчителем. Я згадую вас і завжди буду згадувати із вдячністю, Денисенко Іван Антонович та Вдовиченко Євгенія Анатоліївна. Ви для мене - приклади справжніх Вчителів, Вчителів з великої літери... 

В 1990 році я поступила до Сумського педагогічного інституту на музично-педагогічний факультет, який закінчила в 1997 році. За цей час я встигла народити другу дитину, працювала не тільки в школі, але й у дитячому садочку. А ще із задоволенням приймала участь у художній самодіяльності, співала в хорі, грала на бандурі. 

У 2000 році я повернулася до Харкова і почала працювати в своїй рідній 31-ій школі, спочатку педагогом-огранізатором, а потім - вчителем музики. Під час роботи в школі я займалася й гуртковою роботою, керувала вокальним гуртком та ляльковим театром, агітбригадою юних інспекторів руху.

Школа № 31 міста Харкова...

2015 рік - Козачолопанський НВК

З вересня 2015 року я працюю вчителем музичного мистецтва в Козачолопанському НВК.  Моє педагогічне кредо:

Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина - неповторна.

В. Сухомлинський

Творчості, як будь-якої діяльності, можна вчитись.

Г. Альтшуллер